15.05.2024 у Криворізькому національному університеті відбулася он-лайн лекція доктора педагогічних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу хмаро орієнтованих систем інформатизації освіти Інституту цифровізації освіти НАПН України Марії Павлівни ШИШКІНОЇ на тему "Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у науковій і проєктній діяльності та у проєкті SIN-NEC". На лекції були присутні здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.
Запис лекції розміщено на YouTube-каналі інституту: https://youtu.be/7EhwA6Tj_nc?si=LIs5sPtllp1QMhhA
На лекції охарактеризовано напрями діяльності Інституту цифровізації освіти НАПН України, що зумовлені потребами реалізації нових завдань, що стоять перед освітою України і вимагають формування якісно нового навчального середовища, яке б відповідало сучасному стану і перспективним тенденціям науково-технологічного та соціально-культурного розвитку суспільства, новітнім досягненням педагогіки, педагогічної психології та освітньої практики в Україні та світі. Одним із таких напрямів є дослідження хмаро орієнтованих систем інформатизації освіти, а також адаптивних систем навчального та наукового призначення, якими займається відповідний відділ.
Були охарактеризовані напрями діяльності відділу хмаро орієнтованих систем інформатизації освіти Інституту цифровізації освіти НАПН України, зокрема, етапи виникнення хмарних технологій, провідною ознакою появи яких стала консолідація даних і управління значними їх інфраструктурами, що призвело до розвитку віртуалізації серверів. Виникли хмарні технології, що забезпечують користувачеві мережний доступ до масштабованого і гнучко організованого пулу фізично розподілених віртуальних ресурсів (наприклад, мереж, серверів, файлів даних, програмного забезпечення та послуг), які постачаються в режимі самообслуговування та адміністрування за його запитом.
Зазначено, що властивість персоніфікації виникає у хмаро орієнтованих системах завдяки можливості налаштування ІКТ-інфраструктури (у тому числі віртуальної) на індивідуальні інформаційно-комунікаційні, інформаційно-ресурсні та операційно-процесуальні потреби учасників навчального процесу.
Визначено характеристичні риси адаптивних хмаро орієнтованих систем освітнього і наукового призначення, ними постають такі, як:
- Наявність віртуалізованої, корпоративної або гібридної ІКТ інфраструктури
- Персоніфікація сервісів
- Відкритість щодо модифікації та удосконалення
- Доступність (використання відкритого доступу, відкритих даних)
- Гнучкість алгоритмів оцінювання складності матеріалу, знань учня, готовності до навчання і т. ін.
- Надання індивідуалізованої допомоги у процесі навчання
- Можливість автоматичного налаштування за низкою параметрів в режимі реального часу
- Системність будови і функцій.
Охарактеризовано сутність і різновиди хмаро орієнтованих систем відкритої науки, серед них такі, як:
- системи підтримування діяльності віртуальних навчальних/наукових колективів, що забезпечують доступ до гнучко організованого пулу електронних ресурсів;
- інформаційно-аналітичні мережні системи і сервіси підтримування наукових досліджень (електронні журнальні системи, е-бібліотеки, системи веб-конференцій та ін., що розміщенні на хмарних серверах або постачаються як сервіс);
- системи підтримування навчальних/наукових проєктів;
- спеціалізоване програмне забезпечення, що постачається як сервіс (сервіси математичного призначення, конструювання;
- проектування, візуалізації і подання даних, статистичного опрацювання результатів, семантичного і синтаксичного аналізу текстів та ін.);
- дослідницькі наукові мережі і інфраструктури, Європейська хмара відкритої науки та інші.
Охарактеризовано сутність і основні компоненти Європейської хмари відкритої науки, розглянуто особливості і перспективи її освітнього застосування.
Розглянуто застосування систем відкритої науки в освітньо-науковій і проєктній діяльності Інституту цифровізації освіти НАПН України. Охарактеризовано основні завдання і перспективи реалізації проєкту ERASMUS+ за напрямом CBHE "Сталість та спроможність інтернаціоналізації з метою модернізації вищої освіти для дебютантів з країн Східного партнерства" (SIN-NEC-101129029), 2024-2026 рр. Серед них виокремлено такі, як:
- самооцінювання місій інтернаціоналізації та сталого розвитку закладів вищої освіти;
- підвищення потенціалу закладів вищої освіти; розвиток інтернаціоналізації у них за допомогою мовної стратегії, гетерогенного навчання та віртуальних обмінів;
- розбудова потенціалу сталого розвитку для сприяння інтернаціоналізації та взаємодії між академічними колами та промисловістю.
Наголошено, що ці напрями є пріоритетними у розвитку майбутньої співпраці між Інститутом цифровізації освіти НАПН України і Криворізьким національним університетом на підставі угоди про співробітництво між цими установами.
